Сутність проблемного виховання

 

Один із найбільш перспективних напрямів формування творчих здібностей особистості учня. необхідних сучасному фахівцеві, є проблемне навчання.

 

Проблемне навчання як творчий процес – це вирішення нестандартних навчальних задач нестандартними методами. Проблемним навчанням можна назвати навчання з вирішення нестандартних задач, в ході якого учні засвоюють нові знання, уміння і навички.

 

Якщо традиційна постановка задачі пропонується учням для закріплення знань і відпрацювання навичок, то проблемні задачі – це завжди пошук нового способу вирішення.

 

Головне у проблемному навчанні – сам процес пошуку і вибору правильних, оптимальних рішень, а не  миттєвий вихід на рішення. Хоча викладачеві апріорі відомий найкоротший шлях до вирішення проблеми, його завдання – орієнтувати сам процес пошуку, крок за кроком приводячи учнів до вирішення проблеми одержання нових знань.

 

Традиційна педагогічна стратегія – від знань до проблеми – не дає учню уміння і навичок самостійного наукового пошуку, оскільки вона передбачає засвоєння готових результатів.

 

Формування мотивації

 

При традиційному навчанні в учнів  формується дві групи мотивів спонукання. Це мотиви безпосереднього та перспективного спонукання.

 

Вони можуть виникнути в учнів під впливом педагогічної майстерності викладача, формуючи інтерес до певного предмета. Ці зовнішні фактори відображають швидше зацікавленість, але не мотивацію пізнавального плану.

 

Наприклад, викладач доводить, що без засвоєння певного розділу не можна засвоїти наступний, що у майбутньому з цієї дисципліни буде іспит, що висока позитивна оцінка знань з цього розділу може слугувати приводом для звільнення від участі в іспиті. У цьому випадку пізнавальна діяльність є лише засобом досягнення мети, яка знаходиться за межами власне пізнавальної діяльності.

 

Мотиви пізнавального спонукання, активного пошуку знань, істини. Інтерес до навчання виникає у зв’язку з проблемою і розгортається в процесі розумової праці, пов’язаної з пошуком і находженням рішення проблемної задачі чи групи задач. На цій основі виникає внутрішня зацікавленість, яку можна назвати «ембріологією знання».

 

Таким чином, мотивація пізнавального спонукання з’являється при застосуванні активних методів навчання і, з’явившись, перетворюється на фактор активізації навчального процесу і ефективності навчання. Пізнавальна мотивація спонукає людину розвивати свої схильності та можливості, визначально впливає на формування особистості і розкриття її творчого потенціалу.

 

З появою мотивації пізнавального спонукання відбувається перебудова сприйняття, пам’яті, мислення, переорієнтація інтересів, активізація здібностей людини, створюючи передумови успішного виконання тієї діяльності, до якої вона відчуває інтерес.

 

Найважливішою рисою змістовного аспекту проблемного навчання є відображення об’єктивних протиріч, що закономірно виникають у процесі наукового пізнання, навчальної або будь-якої іншої діяльності, які є джерелом руху і розвитку в будь-якій сфері.

 

Для ефективного використання проблемного навчання викладач повинен знати структуру і типологію проблемних ситуацій, способи їх вирішення, педагогічні прийоми, що визначають тактику проблемних підходів.

 

Створена викладачем проблемна ситуація має педагогічну цінність лише в тому випадку, коли вона дозволяє розмежувати відоме і невідоме на намітити шляхи вирішення, коли учень, стикаючись з проблемою, точно знає, що саме йому невідомо.

 

Проблемна ситуація на основі аналізу перетворюється на проблемну задачу. Проблемна задача становить питання. Серія проблемних питань трансформує проблемну задачу в модель пошуку рішення, де розглядаються різні шляхи, засоби і методи рішення. Таким чином, проблемний метод передбачає такі кроки: проблемна ситуація – проблемна задача  модель пошуку рішень – рішення.

 

Під час проведення заняття можна використовувати такі рівні проблемного навчання:

 

  • постановка проблеми та її розв’язання педагогом;
  • створення проблеми педагогом та її розв’язання спільно з учнями;
  • розв’язання учнями проблемних завдань, які виникають у процесі учіння;
  • учні разом з викладачем визначають проблему і самостійно її розв’язують;

 

В цілому, проблемне навчання визначається як низка проблемних задач, послідовне вирішення яких призводить до досягнення поставленої дидактичної мети.

 

Етапи реалізації проблемного навчання

 

Дії викладача

Дії учня

 

Створення проблемної ситуації.

 

Організація обмірковування проблеми та її формування.

 

Організація пошуку формулювання гіпотези.

 

Організація перевірки гіпотези.

 

Організація узагальнення результатів попередніх дій і використання здобутих знань на практиці.

 

Усвідомлення суперечностей у навчальному матеріалі, який вивчається

 

Формування навчальної проблеми.

 

Висування гіпотези, яка пояснює досліджувану навчальну проблему.

 

Перевірка гіпотези шляхом експерименту, вирішення завдань, наукового пошуку тощо.

 

Аналіз отриманих результатів, формування висновків використання їх у практичній діяльності.

 

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
Фото-CAPTCHA
Введіть символи з малюнку.

Відео про нас